Мокрина

лат.*; тасег (род. тасті) — худий; можливо, з гр. такros — довгий, далекий, високий.

Мокринонька, Мокриночка, Мокришса, Мокриш.

Вона швидко накинула на себе юпчину та й побігла на Заваліївський куток до баби Мокрини (Б. Грінченко); Щось присниться — гукає Мокрину: — Мабуть, це на якусь переміну! (О. Підсуха).

Значення в інших словниках

1. Мокрина — Мокри́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мокрина — див. болото; грязь; низовина  Словник синонімів Вусика
3. мокрина — -и, ж., зах. Мокра місцина, болото (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокрина — Мокри́на, -ни ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.  Словник української мови Грінченка