Мокрина —
Мокри́на іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
мокрина —
-и, ж., зах. Мокра місцина, болото (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
Мокрина —
лат.*; тасег (род. тасті) — худий; можливо, з гр. такros — довгий, далекий, високий. Мокринонька, Мокриночка, Мокришса, Мокриш. Вона швидко накинула на себе юпчину та й побігла на Заваліївський куток до баби Мокрини (Б.
Власні імена людей. Словник-довідник
мокрина —
Мокри́на, -ни ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Словник української мови Грінченка