Никифор

Никифор, Ничипір

гр.; nikephoros — переможний; переможець. Ничишрко, Ничипорко; Чіпка.

Муляр Никифор рано встав (І. Франко); — Підстрижіть нас, діду Никифоре! —А у відповідь: —Підстрижу!.. (Л. Горлач); Майор вийняв з коробочок ордени й почепив їх на груди сержантові. — Носіть і гордіться, Ничипоре Івановичу, країна не забуває своїх героїв (М. Зарудний);З-під білого да каменю туда вода капле, А нашому Ничипорку мандрівочка пахне (Народна пісня);Добре Чіпці у діда підпасичем (П. Мирний).

Значення в інших словниках

1. Никифор — Ники́фор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Никифор — Зв. також Н. Матейко, від 1962 Н. Криницький, (справжнє ім'я Єпифаній Дровняк), 1895-1968, пол. маляр-самоук, з походження українець (лемко); з огляду на соціальне походження та фізичні вади провадив життя мандрівного художника-жебрака...  Універсальний словник-енциклопедія