Орфографічний словник української мови

Никифор

Ники́фор

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Никифор — Никифор, Ничипір гр.; nikephoros — переможний; переможець. Ничишрко, Ничипорко; Чіпка. Муляр Никифор рано встав (І. Франко); — Підстрижіть нас, діду Никифоре! —А у відповідь: —Підстрижу!.. (Л.  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Никифор — Зв. також Н. Матейко, від 1962 Н. Криницький, (справжнє ім'я Єпифаній Дровняк), 1895-1968, пол. маляр-самоук, з походження українець (лемко); з огляду на соціальне походження та фізичні вади провадив життя мандрівного художника-жебрака...  Універсальний словник-енциклопедія