никати —
Ни́кати. Сновигати, снувати, нипати, ходити з кутка в куток. Другі члени кумпанії, невиспані, никали по комнаті, стараючи ся де-будь примостити ся (Галіп, 106) // укр. діал. никати — сновигати, тинятися.
Українська літературна мова на Буковині
никати —
див. іти; тинятися; ходити
Словник синонімів Вусика
никати —
-аю, -аєш, недок. Ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
никати —
НИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби; тинятися, швендяти. Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І.
Словник української мови у 20 томах
никати —
ни́кати (ни́пати) вишукувати, нишпорити (ст): Ти мене питаєш? Но, го, не так бальоном. То ти балакай, за чим тут никаєш? (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
никати —
Аю, -аєш, недок. Ховати. Що ти никаєш свою хавку? Ніхто не буде її їсти.
Словник сучасного українського сленгу
никати —
БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку).
Словник синонімів української мови
никати —
НИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися. Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
никати —
Ника́ти, -ка́ю, -єш гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Словник української мови Грінченка