Поліна

скороч. варіант імені Аполлінарія, що став документальним; за іншим тлумаченням — запозичене з фр.: Pauline — жін. ім'я до чол. Поль, що відповідає іменам Павла, Павлина. Полінонька, Поліночка, Полінка, Поля, Поленька, Полечка, Полюся; Ліна.

А ще згадай, на берегах твоїхДівчата заплітали куці кіски,й дзвенів Поліпи Осипенко сміх —

Меткого, неспокійного дівчиська (п. Ребро);

— У шибку захукала Поля і пальцем потерла... (п. Тичина);

Темно, хмарно у дворі,Та бояри ворітечка зняли.То ж не бояри — торгівці,Торгують копою Полечку.Дорожися, батеньку, не продай,За червоні чобіточки не оддай (Народна пісня);Поліна Йванівна, або Ліна — єдина донька Івана Тарасовича (Я. Мамонтов).

Значення в інших словниках

1. Поліна — Полі́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Поліна — Полі́на, -ни (ж. ім’я).  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)