Северин

Северин, Северин, Северіу

лат.; severus — суворий.

Северинко, Северинонько, Севериночко, Северинчик, Севирко, Сива.

Та не корилась Україна,Повстанські ладила військаНа клич Тараса й Северина,На голос Гуні й ПавлюкаІ (М. Рильський);— Води! Рятуйте! — закричала не своїм голосом.— Северинчикуі Встань, рідненький! (і. Сочивець); Багато дечого в світі, на який дивився Северко дитячими очима з батьківського подвір'я, було і цікавого і загадкового (А. Іщук).

Значення в інших словниках

1. Северин — Севери́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови