Соломон —
Соломо́н іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
соломон —
-а, ч. Третій цар стародавньої Іудеї (970-931 рр. до н. е.), який уславився мудрістю. Соломонове рішення (вирішення) — мудре, винахідливе розв'язання спірного або складного питання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Соломон —
? — бл. 922 до н.е., ізраїльський цар приблизно з 970, син Давида; централізував і зміцнив свою державу; розвинув торгівлю і реорганізував військо; збудував палац і Єрусалимський храм...
Універсальний словник-енциклопедія
Соломон —
Соломо́н, -на, -не!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)