абонент
АБОНЕ́НТ, а, ч.
Той, хто має абонемент.
Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (І. Франко);
Крізь маленьке віконечко у стіні було видно жінку, що куняла біля комутатора на півсотню абонентів (М. Трублаїні);
Більше тисячі мешканців села були постійними абонентами бібліотеки (із журн.);
Інтернет дає можливість умить отримувати і передавати інформацію, навіть якщо абонентів розділяють океани (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)