абонент
АБОНЕ́НТ, а, ч. Той, хто користується абонементом.
Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певніу суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Фр., II, 1950, 313);
Більше тисячі мешканців села б постійними абонентами бібліотеки (Колг. Укр., 1, 1958, 47);
Крізь маленьке віконечко у стіні було видно жінку, що куняла біля комутатора на півсотню абонентів (Трубл., II, 1955, 83).
Словник української мови (СУМ-11)