Словник української мови у 20 томах

абордувати

АБОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, заст.

Вступати у бій з ворожим кораблем, зближаючись з ним; брати на абордаж.

Турки дружно рушили на "Трекатру" з наміром абордувати її. Підпустивши їх на пістолетний постріл, капітан раптом повернув до них корабель бортом і відкрив безперервний вогонь, чим примусив неприятеля відступити (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. абордувати — абордува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду арх.  Орфографічний словник української мови
  2. абордувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Брати на абордаж (див. абордаж).  Великий тлумачний словник сучасної мови