абрикоса
АБРИКО́СА, и, ж.
1. Плодове дерево або кущ родини розових із жовтогарячими або жовтими соковитими плодами з великою кісточкою.
Настала красна весна. Зацвіли абрикоси (І. Нечуй-Левицький);
Він відступив у тінь. Став під розложистою молодою абрикосою, стежачи за кожним батьковим рухом (В. Малик).
2. Плід цього дерева або куща.
Настало літо. Почали стигнути плоди: черешні, вишні, абрикоси (Остап Вишня);
З базару додому шкутильгає Півень, несучи кошик з абрикосами (Б. Антоненко-Давидович);
Абрикоса промислового ступеня стиглості: не зелена, не перезріла, однорідна за ступенем зрілості, без гнилі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)