абсолюція
АБСОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.
1. юр. Постанова суду про звільнення підсудного від покарання, відповідальності, боргів і т. ін.
2. рел.-церк. У католиків – відпущення гріхів.
Папська абсолюція приводила всякий набрід з усіх кінців країни (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)