1. Словник української мови у 20 томах

абсолюція

АБСОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.

1. юр. Постанова суду про звільнення підсудного від покарання, відповідальності, боргів і т. ін.

2. рел.-церк. У католиків – відпущення гріхів.

Папська абсолюція приводила всякий набрід з усіх кінців країни (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолюція — Абсолюція: — звільнення, виправдання; відпущення гріхів [43] Словник з творів Івана Франка
  2. абсолюція — Звільненість Словник чужослів Павло Штепа
  3. абсолюція — -ї, ж. 1》 Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2》 У католицизмі – відпущення гріхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абсолюція — абсолю́ція (лат. absolutio – звільнення, виправдання) 1. Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2. У католицизмі – відпущення гріхів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. абсолюція — рос. абсолюция (латин. absolutio — звільнення, виправдання) — постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання. Eкономічна енциклопедія