абсолюція

рос. абсолюция

(латин. absolutio — звільнення, виправдання) — постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолюція — -ї, ж. 1》 Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2》 У католицизмі – відпущення гріхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абсолюція — Звільненість Словник чужослів Павло Штепа
  3. абсолюція — АБСОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Постанова суду про звільнення підсудного від покарання, відповідальності, боргів і т. ін. 2. рел.-церк. У католиків – відпущення гріхів. Папська абсолюція приводила всякий набрід з усіх кінців країни (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. абсолюція — Абсолюція: — звільнення, виправдання; відпущення гріхів [43] Словник з творів Івана Франка
  5. абсолюція — абсолю́ція (лат. absolutio – звільнення, виправдання) 1. Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2. У католицизмі – відпущення гріхів. Словник іншомовних слів Мельничука