авангардний
АВАНГА́РДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до аванга́рд 1.
Чубенко вийшов з красою полку – його першою авангардною сотнею – наперед, вийшов піший з гвинтівкою в руці (Ю. Яновський);
Авангардна група і загони бокової охорони обслідували місцевість і доповіли, що там ніяких військових частин не виявилось (М. Циба).
2. перен. Який іде в перших лавах кого-, чого-небудь; передовий.
У роботі підкреслюється авангардна роль міст у період Середньовіччя, а також торгівлі, подорожей, і окремо – значення духовного чинника (із журн.).
3. Стос. до авангарду (у 3 знач.).
Микола Хвильовий став одним із найпопулярніших радянських українських письменників, засновником авангардної літературної організації ВАПЛІТЕ, а також дослідником питань українсько-російських взаємин, особливо у царині культури (з наук. літ.);
Сюрреалізм означає – надреалізм. Це авангардне спрямування художньої культури XX століття (з публіц. літ.);
Авангардне мистецтво;
Авангардний роман.
4. Незвичайний, нетрадиційний, неординарний.
Авангардний дизайн, втілюючи найсміливіші ідеї та тенденції, може подобатися одним і викликати почуття роздратування в інших (з Інтернету);
Авангардний проект будинку;
Авангардний стиль.
Словник української мови (СУМ-20)