авангардний
АВАНГА́РДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до аванга́рд 1.
Надвечір двадцять п’ятого жовтня авангардні частини Приморської армії.. зайняли лівий фланг Перекопського фронту (Кучер, Чорноморці, 1956, 244).
2. перен. Який іде в перших лавах кого-, чого-небудь; передовий.
Невпинне зростання ідейного рівня членів і кандидатів у члени партії — вирішальна умова піднесення їх авангардної ролі в усіх галузях життя (П’ятдесят років КПРС, 1953, 28).
Словник української мови (СУМ-11)