авансик

АВА́НСИК, у, ч., розм.

Зменш. до ава́нс.

– Сьогодні повинні авансик маленький підкинути, так що будем жить! (із журн.);

– А може, винаймете квартиру на місяць і дасте авансик? (із журн.).

Значення в інших словниках

1. авансик — ава́нсик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. авансик — -у, ч. Зменш. до аванс.  Великий тлумачний словник сучасної мови