автобусик
АВТО́БУСИК, а, ч.
Зменш. до авто́бус.
Мчить степами автобусик, .. буденний трудяга застарілої моделі, списаний шефами і подарований школі (О. Гончар);
Одного надвечір'я, коли в маленькому маршрутному автобусику повертався з Моринець до Кирилівки, де квартирував, розговорився з красивим, сказати б, "козацького типу" дядьком (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)