автобіографічний

АВТОБІОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.

Пов'язаний із чиїм-небудь життям.

Той розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок, а коли вже все автобіографічне було переказане, почали розповідати казки (Ю. Збанацький);

// Який відбиває події з біографії автора.

Я – естет... На доказ сього мушу зробити невеличкий екскурс автобіографічний (Леся Українка);

Збірка “Уманські спогади” (1972) має автобіографічний характер. Бажан повертається до подій своєї юності, розповідає про дорогих йому людей (з навч. літ.);

// Властивий, притаманний автобіографії.

В своїх оповіданнях.., що мають автобіографічний характер, Франко описав варварство тодішніх учителів (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. автобіографічний — автобіографі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. автобіографічний — -а, -е. Пов'язаний із чиїм-небудь життям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. автобіографічний — автобіографі́чний з власного життя  Словник іншомовних слів Мельничука
4. автобіографічний — Автобіографі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. автобіографічний — АВТОБІОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Пов’язаний із чиїм-небудь життям. Той [в’язень] розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок, а коли вже все автобіографічне було переказане, почали розповідати казки (Збан.  Словник української мови в 11 томах