автолюбитель
АВТОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч.
Водій-непрофесіонал.
Усі, хто працював із радіоактивними матеріалами, інстинктивно реагують на дзвін сигналізації, як автолюбителі на свисток інспектора ДАІ (з наук.-попул. літ.);
Ґрунтова дорога, прокладена, до речі, автолюбителями теж самовільно, проходить через природоохоронну зону (із журн.);
Номінант звання “Автомобіль року в Україні”, а також переможці в 15-ти окремих номінаціях визначаються відкритим анкетуванням вітчизняних автолюбителів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)