автолюбитель
АВТОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч.
Водій-непрофесіонал.
Усі, хто працював із радіоактивними матеріалами, інстинктивно реагують на дзвін сигналізації, як автолюбителі на свисток інспектора ДАІ (з наук.-попул. літ.);
Ґрунтова дорога, прокладена, до речі, автолюбителями теж самовільно, проходить через природоохоронну зону (із журн.);
Номінант звання “Автомобіль року в Україні”, а також переможці в 15-ти окремих номінаціях визначаються відкритим анкетуванням вітчизняних автолюбителів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автолюбитель — автолюби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- автолюбитель — -я, ч. Непрофесійний водій автомобіля, що має посвідчення на право його водіння. Великий тлумачний словник сучасної мови