автолюбитель

АВТОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч.

Водій-непрофесіонал.

Усі, хто працював із радіоактивними матеріалами, інстинктивно реагують на дзвін сигналізації, як автолюбителі на свисток інспектора ДАІ (з наук.-попул. літ.);

Ґрунтова дорога, прокладена, до речі, автолюбителями теж самовільно, проходить через природоохоронну зону (із журн.);

Номінант звання “Автомобіль року в Україні”, а також переможці в 15-ти окремих номінаціях визначаються відкритим анкетуванням вітчизняних автолюбителів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автолюбитель — автолюби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. автолюбитель — -я, ч. Непрофесійний водій автомобіля, що має посвідчення на право його водіння. Великий тлумачний словник сучасної мови