автологія
АВТОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв.
Уживання слова в прямому значенні.
Своєрідним “підступом” до поеми “Мойсей” є VІ вірш. Автологія і метафоричність тут становлять органічний сплав (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автологія — -ї, ж. Вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автологія — • автологія (від грец. αυτός — сам і λόγος — слово) - вживання слів у їхньому прямому (власному) значенні, на відміну від слів і виразів, ужитих у переносному значенні, властивому тропам (метафора, метонімія, алегорія тощо). У худож. Українська літературна енциклопедія
- автологія — автоло́гія (від авто... і ...логія) вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного. Словник іншомовних слів Мельничука
- автологія — Автоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- автологія — рос. автология вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного. Eкономічна енциклопедія