автономіст
АВТОНОМІ́СТ, а, ч.
Прихильник автономії (у 1 знач.).
– Почекай, – здивувався Дмитро. – Так кому ж ти тепер служиш? Був спочатку ти чеським аграрієм; за Волошина – депутатом сейму; тепер – угорський немеш [дворянин] і русинський автономіст (С. Скляренко);
Пізніше, коли у XII–XIII ст. Русь увійшла в період феодальної роздрібненості, Київ залишався одним із головних символів єдності всіх земель, а кожний його новий володар із автономіста перетворювався на палкого прибічника доцентрових сил (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)