автотомія

АВТОТОМІ́Я, ї, ж., біол.

Самокалічення як захисна реакція тварин під час роздратування.

Автотомія поширена у безхребетних тварин; із хребетних тварин вона властива лише ящіркам, які відкидають хвіст (з наук. літ.);

Автотомія виявляється в мимовільному відокремленні частини тіла, наприклад, хвоста, кінцівок, які згодом відновлюються (з наук.-попул. літ.);

Автотомія відбувається, наприклад, при схоплюванні хижаком (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. автотомія — автотомі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. автотомія — -ї, ж. Захисне пристосування тварин, що полягає у мимовільному відокремленні частини тіла, що згодом відновлюється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. автотомія — автото́мія (від авто... і ...томія) мимовільне відокремлення частини тіла, що згодом відновлюється, напр. хвоста ящірки. Захисне пристосування.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. автотомія — Рефлекторне відторгнення тваринами частини тіла (напр., хвоста ящірками), переважно згодом регенерованої; захисна реакція.  Універсальний словник-енциклопедія