агентура
АГЕНТУ́РА, и, ж.
1. Розвідувальна служба, що займається збиранням секретних відомостей, проводить підривну роботу.
На сьогодні таємна агентура поліції має шість підрозділів (по одному підрозділу на кожний округ) (із журн.).
2. Збірн. до аге́нт 2, 3.
Довбуш не потребував мати ні агентів, ні шпіонів – все селянство одразу записалося до нього в агентуру: і поведуть, і розкажуть, і покажуть, куди пройти, коли безпечніше напасти (Г. Хоткевич);
У документі зазначалося, що німецька розвідка засилає у наш тил свою агентуру під виглядом командирів і бійців Червоної армії, забезпечуючи для її прикриття відповідною формою (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)