агентура
АГЕНТУ́РА, и, ж.
1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і проведення підривної роботи.
Скориставшись з того, що кращі частини Червоної Армії були перекинуті на Східний фронт агентура Антанти організувала велику військову змову в Петрограді (Іст. УРСР, II, 1957, 160).
2. Збірн. до аге́нт¹ 3.
В запеклій боротьбі проти відкритих ворогів пролетаріату та їх прихованої агентури В. І. Ленін відстояв чистоту марксистського вчення, творчо розвинув його і збагатив новими висновками й положеннями (Ком. Укр., 4, 1961, 5).
Словник української мови (СУМ-11)