агресивний
АГРЕСИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який здійснює агресію; загарбницький.
Друга сенсація була ще цікавіша. Подавалося карколомне повідомлення про "чергову провокацію" "нєкой" агресивної держави на совєтсько-маньчжурському кордоні... (І. Багряний);
Річ Посполита, що приєдналася до агресивного католицького феодального табору контрреформації, який очолювали Ватикан і династія Габсбургів, з останньої чверті XVI ст. перетворилася на «східний бастіон» феодальної кріпосницької реакції в Європі (з наук.-попул. літ.);
// Здійснюваний методом агресії; наступальний, ворожий.
– Ніяких агресивних намірів? (В. Винниченко);
Козаки відвертали значні сили Туреччини, зокрема майже увесь її флот, од Європи й тим самим стримували агресивні намагання Порти (з наук.-попул. літ.).
2. Який характеризується агресією (у 2, 3 знач.).
У першій половині гри наша команда не зробила жодного агресивного руху, тільки відбивалася, не сходячи з місць (Ю. Яновський);
Солдати ще не виявляли нічого агресивного (Б. Антоненко-Давидович);
Даються взнаки агресивні східні суховії, вже добираються до нас, перетворюють наш, зелений при дідах, острів у зализень бурої гиблої пустелі... (О. Гончар);
Вікторія перестала бути агресивною, а Дмитро спочатку відчув задоволення, що зумів приборкати язикату дівчину, а потім йому стало сумно: от уже вдаєшся до дипломатії із такою шмаркачкою (Є. Кононенко).
3. спец. Який хімічно руйнує що-небудь.
Застосування технічних мийних засобів продиктовано необхідністю заміни агресивних розчинів гідроксиду і карбонату натрію, які сприяють корозії (з наук. літ.);
Висока стійкість фторопластів до хімічно найагресивніших речовин ставить їх щодо цього вище навіть таких стійких благородних металів, як золото і платина (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)