адамашка
АДАМА́ШКА, и, ж.
1. заст. Низькосортна камка, яку привозили в Європу із Дамаска.
Ліворуч від архімандрита сидів генеральний обозний в каптані з адамашки – важкої шовкової з опуклими квітами матерії синього кольору (М. Старицький);
В сінях стояла Любов Федорівна в сукні з важкої зеленої адамашки (Б. Лепкий);
Із Туреччини привозилася в Україну (й частково йшла далі) матерія: адамашка, парча, оксамит і цілий ряд інших (з наук.-попул. літ.);
// Вироби з цієї тканини.
Біля ж гречників і аравійців, особливо там, де пахло парфумами, рум'янами й мастиками, де продавались різні оздоби, шелестів оксамит і адамашка, вертілися, присідали, щебетали боярські й воєводські дочки (С. Скляренко).
2. діал. Дамаська шабля.
Словник української мови (СУМ-20)