адаміти

АДАМІ́ТИ, ів, мн. (одн. адамі́т, а, ч.), іст.

Члени християнської протестантської общини, яка заперечувала будь-яку церковну організацію і обрядність, а також приватну власність.

Адаміти входили до лівого крила таборитів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. адаміти — -ів, мн. Християнська секта, яка заперечувала будь-яку церковну організацію та обрядність і проповідувала спільність майна.  Великий тлумачний словник сучасної мови