адат
АДА́Т, у, ч.
У мусульманських народів – право, що ґрунтується на звичаях.
Адат являє собою сукупність звичаїв та народної юридичної практики в найрізноманітніших сферах майнових, сімейних і т. ін. відносин (з наук. літ.);
Як правило, адат не доповнює закони шаріату, а розходиться з ними або навіть заміщає їх, наприклад, включає закони кровної помсти або кровного братства (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)