адвокат
АДВОКА́Т, а, ч.
1. Юрист, що захищає обвинуваченого чи веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець.
– Рятуй мене, Насте!.. Піди до адвоката, заплати йому, що схоче (М. Коцюбинський);
Марко Черемшина .. усе життя заробляв собі хліб як селянський адвокат у глухому містечку (П. Козланюк);
Адвокат цілеспрямовано захищає людину в рамках закону, щоб запобігти судовій помилці (з газ.).
2. перен. Людина, яка заступається за кого-небудь, захищає когось.
– Говори, адвокате, говори! – сказала .. мати. – Цікава я знати, що він тобі дав за те, що ти так за ним обстаєш? (І. Франко);
[Люда:] Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)