адвокатура
АДВОКАТУ́РА, и, ж.
1. тільки одн. Діяльність адвоката (у 1 знач.).
– Тепер я заробляю дещо дрібною адвокатурою тощо.., – сказав Кміта (І. Нечуй-Левицький);
Назвав його паном доктором: припускав, видко, що Славко має намір посвятитися адвокатурі (Л. Мартович).
2. Організація, колегія адвокатів.
Адвокатура займає важливе місце в системі установ, діяльність яких спрямована на захист інтересів суспільства, держави і особи (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)