Словник української мови у 20 томах

аддукція

АДДУ́КЦІЯ, ї, ж., анат.

Рух кінцівки або її частини до серединної лінії тулуба.

Виражена аддукція стегон приводить до перехрещування ніг (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аддукція — -ї, ж., фізіол. Приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, прот. відведенню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аддукція — адду́кція (від лат. adductio – стискання) приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, протилежний відведенню.  Словник іншомовних слів Мельничука