аддукція

адду́кція

-ї, ж., фізіол.

Приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, прот. відведенню.

Значення в інших словниках

1. аддукція — АДДУ́КЦІЯ, ї, ж., анат. Рух кінцівки або її частини до серединної лінії тулуба. Виражена аддукція стегон приводить до перехрещування ніг (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. аддукція — адду́кція (від лат. adductio – стискання) приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, протилежний відведенню.  Словник іншомовних слів Мельничука