адміністратор
АДМІНІСТРА́ТОР, а, ч.
1. Посадова особа, яка займається управлінням.
Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав голосний дзвоник – і тільки курява встала... (Панас Мирний);
Із середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів, господарників і адміністраторів в усіх галузях народного господарства (з наук. літ.).
2. Відповідальний розпорядник.
Директор (не обов'язково вчений) має бути адміністратором на службі у колективу і забезпечувати матеріальну базу для наукової праці (із журн.).
3. інформ. Фахівець, який здійснює контроль за використанням комп'ютерної бази даних, мережі – правильністю введення і своєчасністю поповнення даних, відповідає за їхнє збереження.
Системний адміністратор встановлює права доступу до різних ресурсів внутрішньої мережі (принтерів, сканерів і т. ін.), до Інтернету, а також правила роботи з ними (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)