адюльтер
АДЮЛЬТЕ́Р, у, ч., заст.
Подружня невірність.
[Любов:] Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче .. [Милевський:] Ну, знаєте, Любов Олександрівно .. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтеру (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)