адюльтер
АДЮЛЬТЕ́Р, у, ч., заст. Подружня невірність.
[Любов:] Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад, любов Данте до Беатріче.. [Милевський:] Ну, знаєте, Любов Олександрівно.. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера (Л. Укр., II, 1951, 24).
Словник української мови (СУМ-11)