аератор

АЕРА́ТОР, а, ч.

Машина для розпушування сипких речовин.

Аератор застосовується переважно в ливарних цехах для розпушування формувальної суміші (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. аератор — аера́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аератор — Аэратор — aerator — Aerator — пристрій для аерації флотаційної пульпи. Застосовуються А.: механічні (імпелери), пневматичні (трубчаcті або ерліфтні, А. з пористою перетинкою), пневмомеханічні або субаераційні (комбіновані), ежекторні (струменеві).  Гірничий енциклопедичний словник
3. аератор — -а, ч. Пристрій для подавання повітря у воду з метою її аерації.  Великий тлумачний словник сучасної мови