аератор

аера́тор

-а, ч.

Пристрій для подавання повітря у воду з метою її аерації.

Значення в інших словниках

1. аератор — аера́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аератор — Аэратор — aerator — Aerator — пристрій для аерації флотаційної пульпи. Застосовуються А.: механічні (імпелери), пневматичні (трубчаcті або ерліфтні, А. з пористою перетинкою), пневмомеханічні або субаераційні (комбіновані), ежекторні (струменеві).  Гірничий енциклопедичний словник
3. аератор — АЕРА́ТОР, а, ч. Машина для розпушування сипких речовин. Аератор застосовується переважно в ливарних цехах для розпушування формувальної суміші (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах