аерація
АЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Насичення повітрям або киснем (води, ґрунту і т. ін.).
Для боротьби з бур'янами, знищення кірки і поліпшення аерації ґрунту посіви до появи сходів боронують легкими боронами (з наук. літ.);
// Вентиляція приміщень.
Аерація – це безперервна зміна повітря в приміщенні (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)