аерація
АЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Насичення повітрям (води. грунту і т. ін.).
Для боротьби з бур’янами, знищення корки і поліпшення аерації грунту посіви до з’явлення сходів боронують легкими боронами (Колг. Укр., 4, 1957. 13);
// Природна вентиляція приміщень.
Аерація — це природна безперервна зміна повітря в приміщенні (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474).
Словник української мови (СУМ-11)