азартний
АЗА́РТНИЙ, а, е.
Який робить, виконує що-небудь із завзяттям, пристрастю.
– Я вам скажу, такого хлопця, де його і знайдеш: буде колись, вражий син, справжній редактор і добрий редактор. – Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко);
Сергій Павлович перетворився на того азартного картяра, що, випадково зірвавши велику ставку, йде тепер тільки ва-банк (Ю. Шовкопляс);
// Який здійснюється, виявляється інтенсивно або із завзяттям, пристрастю і т. ін.
Над усім – азартна, безупинна, голосна сварка (С. Васильченко);
Найбільш масовою й найбільш азартною грою була гра в кості на сірники... (І. Багряний);
Змалку .. жив Сашко не тільки ніжною і азартною пристрастю до голубів, але й гарячими, п'янкими мріями (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)