Словник української мови у 20 томах

азур

АЗУ́Р, у, ч., хім.

Синя анілінова фарба, яку одержують із азуриту й застосовують у лабораторній практиці для забарвлення препаратів.

Цитоплазма містить незначне число вкраплень, які забарвлюються барвником азуром у синьо-фіолетовий колір (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. азур — азу́р іменник чоловічого роду синя фарба  Орфографічний словник української мови
  2. азур — -у, ч. Належить до групи тіазинових барвників; застосовується для забарвлення мікроскопічних препаратів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. азур — азу́р (франц. azur – синява, блакить, від араб. лазавард – синій камінь) синій барвник, який одержують з метиленової синьки; застосовують у мікроскопічній техніці при дослідженні крові, мікроорганізмів.  Словник іншомовних слів Мельничука