айлант
АЙЛА́НТ, а, ч.
Швидкоросле дерево родини симарубових із непарноперистим листям і дрібними квітками, зібраними у волоть.
У Європі айлант з'явився у 1751 р., у Росії – в 1809 р., у Криму це дерево з 1814 р. (з наук.-попул. літ.);
Айлант – високе дерево (до 30 метрів), з розлогою кроною і світло-сірою корою (із журн.);
Деревину айланта використовують у будівництві, для виготовлення різних виробів, паперу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)