акація
АКА́ЦІЯ, ї, ж.
Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів родини бобових із білими або жовтими запашними квітками.
Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (І. Нечуй-Левицький);
Одеса лежала на крутому узгір'ї в садах акацій і каштанів (В. Кучер);
В одному дворищі, де збереглися тільки найбільші дерева, та й то з покаліченими гілками, стовбичила величезна акація (В. Барка).
△ (1) Бі́ла ака́ція – дерево акації з пахучими білими квітками.
У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (В. Самійленко);
На тисячі гектарів уже розляглися в кучугурах садки й виноградники, насадження сосен, тополь та білої акації (О. Гончар);
(2) Жо́вта ака́ція – кущ акації з жовтими квітками.
Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (І. Нечуй-Левицький);
– Тільки тинів ми не будемо городити – обсадимо будівлі бузком або жовтою акацією (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)