акація
АКА́ЦІЯ, ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.
Гаряча повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Н.-Лев., II, 1956, 223);
Одеса лежала на крутому узгір’ї в садах акацій і каштанів (Кучер, Чорноморці, 1956, 65).
∆ Бі́ла ака́ція — дерево з пахучими білими квітками.
У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Сам., II, 1958, 466);
Ж́овта ака́ція — чагарник з жовтими квітками.
Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Н.-Лев., II, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)