акватинта
АКВАТИ́НТА, и, ж.
1. полігр. Метод гравіювання, що базується на протравлюванні кислотою поверхні металевої пластини через наплавлений на неї асфальтовий або каніфольний пил.
Акватинта – техніка, за допомогою якої досягають передачі різноманітних світлотіньових переходів зображень (з наук. літ.);
Акватинта – одна з манер техніки глибокого друку – виникла у Франції в середині XVIII ст. (з наук. літ.).
2. Гравюра, малюнок, виконані таким способом.
– Коли Тарас [Шевченко] засяде за акватинту, до нього буде не підступитись (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)