Словник української мови у 20 томах

акватинта

АКВАТИ́НТА, и, ж.

1. полігр. Метод гравіювання, що базується на протравлюванні кислотою поверхні металевої пластини через наплавлений на неї асфальтовий або каніфольний пил.

Акватинта – техніка, за допомогою якої досягають передачі різноманітних світлотіньових переходів зображень (з наук. літ.);

Акватинта – одна з манер техніки глибокого друку – виникла у Франції в середині XVIII ст. (з наук. літ.).

2. Гравюра, малюнок, виконані таким способом.

– Коли Тарас [Шевченко] засяде за акватинту, до нього буде не підступитись (Василь Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. акватинта — аквати́нта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. акватинта — -и, ж. 1》 тільки одн. Різновид заглибленого гравірування, що здійснюється травленням кислотою із застосуванням асфальтового порошку. 2》 Гравюра, малюнок, виконані таким способом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акватинта — аквати́нта (італ. acquatinta, від acquaforte – офорт і tinto – забарвлений, тонований) 1. Ручний спосіб виготовлення друкованої форми у вигляді заглибленої гравюри на металі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. акватинта — Графічна техніка на металі, заглиблена, близька до офорту, від якого відрізняється тим, що на металевій пластині витравлюють плями, а не штрихи; відбиток, виконаний у цій техніці.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. акватинта — АКВАТИ́НТА, и, ж. 1. тільки одн. Різновид заглибленого гравірування, що здійснюється травленням кислотою із застосуванням асфальтового порошку. Акватинта..  Словник української мови в 11 томах