аксакал

АКСАКА́Л, а, ч.

У народів Середньої Азії або на Кавказі – голова роду, старійшина.

Задрижав посох у руці дервіша, а жінки з тривогою й надією дивилися в розумні очі аксакала (Р. Іваничук);

// Мудрий, шанований, літній чоловік.

Для узбеків характерним є традиційне шанобливе ставлення до старших за віком – аксакалів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. аксакал — аксака́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аксакал — -а, ч. У народів Середньої Азії – мудра шанована літня людина, а також форма ввічливого звертання до чоловіків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аксакал — АКСАКА́Л, а, ч. У народів Середньої Азії — мудра, шановна, літня людина, а також форма ввічливого звертання до чоловіків. 1938 року П. Г. Тичина побував у юрті аксакала Джамбула, і ця зустріч вилилась у щиру дружбу двох співців (Літ. Укр., 20.ІХ 1974, 2).  Словник української мови в 11 томах