акцентований

АКЦЕНТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до акцентува́ти.

Вони [відвідувачі] посідали, розплатилися, знов заговоривши з кельнером гарно акцентованою німецькою мовою (Олена Пчілка);

// у знач. прикм.

Процес нормування наголосу сучасної української літературної мови відбивають акцентовані видання прозових творів, зокрема з кінця XVIII – середини XIX ст. (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. акцентований — акценто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. акцентований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до акцентувати. || акцентовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. акцентований — АКЦЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до акцентува́ти.  Словник української мови в 11 томах